Юлія Володимирівна Тимошенко

Юлія Володимирівна Тимошенко народилася 27 листопада 1960 року в Дніпропетровську.
Закінчивши школу, у 1979 році вступила на економічний факультет Дніпропетровського держуніверситету за спеціальністю "економіст-кібернетик".
Під час навчання, у 1979 році, вийшла заміж за Олександра Тимошенка, а у 1980 році народила доньку Євгенію.
1984 року Юлія Тимошенко закінчила університет з дипломом з відзнакою, після чого почала працювати інженером-економістом на Дніпропетровському машинобудівному заводі ім. Леніна.
З 1989 по 1991 рік Юлія Тимошенко - комерційний директор Дніпропетровського молодіжного центру "Термінал".
З 1991 року - генеральний директор корпорації "Український бензин" (КУБ). Власний капітал і банківські кредити КУБ Юлія Тимошенко направляє на закупівлю паливно-мастильних матеріалів. Саме такого напрямку бізнесу в ті часи найбільше потребувало суспільство: йшов 1991 рік - рік розвалу величезної державної та економічної структури, інфляції і майже миттєвої смерті українського сільського господарства.
У 1995 році Юлія Тимошенко стає президентом компанії "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ).
Наприкінці 1996 року Юлія Тимошенко балотується до Верховної Ради України у мажоритарному Бобринецькому виборчому окрузі N229 Кіровоградської області, виборці якого віддають за її кандидатуру 92,3% голосів.
З 1998 року Юлія Тимошенко - голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету. За час роботи на цій посаді вона розробляє проекти Бюджетного і Податкового кодексів, нову систему пенсійного і медичного забезпечення, механізм погашення заборгованостей з пенсій та заробітних плат. Під керівництвом Юлії Володимирівни бюджетний Комітет ВР розробляє програму "100 тижнів до гідного життя".
У 1998 році Юлія Тимошенко повторно стає народним депутатом і знову очолює бюджетний Комітет парламенту. Вона - авторка удосконаленої системи міжбюджетних відносин і оптимізації державних соціальних програм, під її керівництвом розроблено проекти Податкового і Соціального кодексів, а також Пенсійної реформи.
У 1999 році Юлія Тимошенко очолює партію "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
Того ж року Юлія Володимирівна захищає дисертацію на тему "Державне врегулювання податкової системи" і стає кандидатом економічних наук. На цьому наукова діяльність не закінчується: Юлією Тимошенко написано більше 50 наукових робіт.
30 грудня 1999 року Юлія Тимошенко обіймає посаду Віце-прем'єр-міністра України з питань паливно-енергетичного комплексу. У цей період Юлія Володимирівна розробляє "Енергетичну концепцію України" та антикорупційну програму "Чиста енергія", метою яких є ліквідація корупції та засилля кримінальних сил у паливно-енергетичному комплексі України.
19 січня 2001 року Віце-прем'єр Юлія Тимошенко йде у відставку.
13 лютого 2001 року за звинуваченням Генеральної прокуратури Юлію Тимошенко заарештовано, що громадськістю було розцінено як розправу над демократичним рухом країни. У березні Печерський районний суд міста Києва визнає безпідставність висунутих обвинувачень і санкцію на арешт скасовує.
9 лютого 2001 року Юлія Тимошенко стає ініціатором створення Форуму національного порятунку (ФНП) - громадського об'єднання.

У листопаді 2001-го учасники об'єднання приймають рішення перейменувати ФНП у Блок Юлії Тимошенко, і на чолі цієї політичної сили у березні 2002 року Юлія Тимошенко йде на парламентські вибори. За результатами виборів БЮТ отримує у Верховній Раді більше 20 місць.

У 2004 році Блок Юлії Тимошенко та блок Віктора Ющенка "Наша Україна" оголошують про створення коаліції "Сила народу" для підтримки кандидатури Ющенка на виборах Президента.
У листопаді 2004-го Юлія Тимошенко стає одним з лідерів "помаранчевої революції", яка забезпечила перемогу Віктору Ющенку на президентських виборах.
4 лютого 2005 року Верховна Рада 373 голосами призначає Юлію Володимирівну головою першого "помаранчевого" уряду України.
У липні 2005 року авторитетний американський журнал "Forbes", складаючи рейтинг 100 найвпливовіших жінок світу, називає українського Прем'єра Юлію Тимошенко третьою за впливовістю жінкою світу.
У вересні 2005 року у результаті штучно створеної політичної кризи команда Юлії Тимошенко йде з влади.
У березні 2006 року на парламентських виборах Блок Юлії Тимошенко здобуває перемогу у половині регіонів України та у Києві, набравши найбільшу серед демократичних сил кількість голосів та отримавши 129 депутатських мандатів з 450.
У вересні 2007 року на дострокових виборах Верховної Ради БЮТ покращує свій результат: він отримує 156 мандатів - на 27 більше, ніж у 2006 році.
Наприкінці листопаду 2007 року фракції БЮТ і НУНС створюють у парламенті демократичну коаліцію, яка висуває кандидатуру нового Прем'єр-міністра України. З 18 грудня 2007 року Юлія Тимошенко очолює український уряд.
Уряд Юлії Тимошенко забезпечив виконання більше десяти антикризових програм – у гірничо-металургійному комплексі, агропромисловому комплексі, хімічній промисловості, будівництві тощо. Завдяки антикризовим заходам у будівельній галузі уряду вдалося розпочати програму забезпечення житлом малозабезпечених категорій громадян і пільговиків, які протягом десятиліть стояли на квартирному обліку.
24 жовтня на з'їзді ВО "Батьківщина", який пройшов на Майдані Незалежності, підтримав висунення Юлії Тимошенко кандидатом на посаду Президента. А вже 31 жовтня Центральна виборча комісія зареєструвала Юлію Тимошенко кандидатом в Президенти та вручила їй відповідне посвідчення.

« Травень 2024 »
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
		1	2	3	4	5
6	7	8	9	10	11	12
13	14	15	16	17	18	19
20	21	22	23	24	25	26
27	28	29	30	31

Меню сайту

Пошук

Соціальна реклама

Кредит наличными

Погода

Календар

Архів записів

Міні-чат

Друзі сайту

Статистика

Навигация по порталу:

Юлія Володимирівна Тимошенко